ТАМ, ДЕ НАС НЕМА
З тріском гілля, під небом синім Гуляє вітер навкруги. Спустилась ніч з-за хмар грайливих І видно зорі у вікні. З завзяттям хвацьким, що є сили Почали грати цвіркуни. Те, що ніч у них просила, Те й зіграли їй вони. Дуби колишаться на вітрі, А він сердито завива. Холодним подихом і вільним Гойдає їх мов немовля. Десь там хвилі б'ють по скелі, Сяйливий місяць їм глава. Прибоями штурмує сушу, А суші байдуже сповна. У лісі темному густому, Де чути скрипку цвіркуна, Дуже тихо й безсоромно Стійко ухкає сова. А на степах й на рівнинах З боку в бік блистить трава. Так казково, так красиво! Як добре там, де нас нема...
2024-03-22 20:52:57
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дивовижно передано пейзаж і довколишня атмосфера
Відповісти
2024-03-25 20:03:26
2
Олександр Кумирчик
@Н Ф Дуже дякую вам за коментар. В цьому й була задумка вірша😌
Відповісти
2024-03-25 22:18:56
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2944
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2573