Шукаючи відповіді...
Шукаючи відповіді, ми забуваємо жити. Чому не можна просто жити? Без будь-якого сенсу. Чому це так важко? Ми люди, дивні Заплутуємо самі себе, а потім кричимо "Я в депресії" Ви взагалі знаєте, що таке депресія? Ви дійсно з нею стикалися? Коли кожний день ти прокидаєшся, і хочеш кричати... Кричати від болю, що не хочеш бачити цей світ. Все втрачає фарб. Нехтуєш своїм часом. І це не день не два... А воно продовжується тиждень за тижнем. Це страшно... Що людину ломає? Чому в неї настають ці сірі дні, які пронизують до болю?
2021-03-18 13:49:39
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ksenia Vinogradova
дякую😌
Відповісти
2021-03-18 15:25:27
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3872
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2530