Вигадана

Краміра Дарґо

Хочу творити, але кому то треба. Мої слова порожні чує лиш небо. Мої проблеми дрібні, так чому я тону? Маю радіти всьому, та хіба я живу? Від самоти рятують вигадані герої. Існую лиш заради їх історій, Існую лиш заради музики й книжок, Зеленого чаю й легких балачок З тобою. Розганяєш пітьму, Мов сонце, грієш душу мою. Хто твій автор, чи ти жива людина? Чому з тобою швидко минає година? Чому я перестаю тонути? Чому так хочу тебе почути?

2023-05-19 13:32:58

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Ніжно

Відповісти

2023-05-19 18:01:10

1

Краміра Дарґо

@Н Ф дякую 💕

Відповісти

2023-05-19 18:03:13

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1515

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6149