Coeur ensablé
Kotodama
Le cœur danse Une valse Endiablée Avec le monstre tapi en lui Il est fait de sable Il s'effrite avec le temps Et devient désert Désert de l'enfer Le sable de la vie s'y glisse Pour tenter de le sauver Mais désert de l'enfer A déjà sombré dans les gouffres Les gouffres de la mort L'accueillent les bras ouverts Lui parlent d'une voix Aussi douce que du miel Le caressent avec chaleur Pour l'endormir, Comme Morphée le ferait La fatigue se fait sentir Plus rien ne retient le désert Il s'endort, apaisé Sans savoir que le monstre se trouvant au-dessus de lui Il jubile, un sourire carnassier sur Ses lèvres rouge sang Il a une fois de plus Atteint son objectif. -Coeur Texte écrit fin janvier, début février 2022 je crois (je n'ai plus pu le poster du coup 🤣)
2022-09-29 06:48:59
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Kotodama
@Perdix merci beaucoup :)
Відповісти
2022-09-29 09:23:39
Подобається
KAYSEE
Le rythme du texte le rend encore plus beau et poétique, j'adore
Відповісти
2022-09-29 10:50:50
1
Kotodama
@KAYSEE merciii 🤍
Відповісти
2022-09-29 11:15:37
1
Інші вірші поета
Le sable de la vie Le temps fuit Le livre Sensations éphémères
Інші поети
ORCHAK
@aleksandr_kotsupal
Наталі
@Nata_Lia_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3291
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2224