R comme rejet

Kotodama

Être rejeté partout où on va Être bousculé Frappé, insulté Jugé La solitude, ça fait mal Vous ne vous en rendez pas compte Vous, qui jugez sans essayer de comprendre Vous voulez être comme tout le monde Suivre le troupeau Tel des moutons Ne pas être différent Être trop simple d'esprit Ne pas avoir de propre opinion Non, vous ne comprenez pas Arrêtez de dire que vous savez tout Car vous ne savez rien Foutez la paix aux plus faibles, au plus jeunes que vous Aux personnes qui n'ont pas Le même avis Vous ne vous imaginez pas comment c'est peut-être chez eux -Tu t'es moqué de ce garçon parce qu'il pleurait ? Sa mère vient de mourir -Tu as pointé ce vieil homme et as fait une remarque déplacée sur ses nombreuses cicatrices ? Il a combattu loyalement pour son pays -Tu as bousculé et insulté cette fille En voyant ses habits en loques Et ses bleus ? Elle se fait battre à la maison Arrêtez s'il vous plaît de juger sans savoir Vous ne savez rien et saurez rien ! Vous avez entendu des rumeurs sur moi, mais comment pouvez vous déclarer que c'est la vérité ? Vous connaissez seulement mon prénom, vous me voyez sourire Mais ne voyez-vous pas qu'un sourire peut cacher Larmes et souffrances ? Arrêtez de juger sans savoir. Tout simplement. Merci. Shadows_of_soul, novembre 2020

2020-11-09 16:21:51

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Kotodama

@ Lyly Merci beaucoup, Tant mieux si tu trouves ça touchant, J'essaie de faire au mieux pour faire passer des émotions 🌠

Відповісти

2020-11-12 05:25:18

1

Lyly

@Kotodama Tu réussis très bien ^^ ✨

Відповісти

2020-11-12 05:37:17

1

Kotodama

@ Lyly ^^ 🌠

Відповісти

2020-11-12 05:37:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3715

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11883