Flammes
Naissant D'un grattement Alliant bois et souffre Flamme naquit une belle soirée. Encore petite et fragile Elle doit être protégée Du hurlement Du vent. Grandissant au fur Et à mesure Qu'elle se nourrissait de bois Flamme devient feu. Feu est d'un jaune vif Orange et rouge éclatant Au cœur bleu comme glace. Feu devient plus faible Sans nourriture, pas de flammes On l'étouffait à l'aide D'eau, son ennemi. Feu et flammes n'étaient Bientôt plus Laissant place à la braise noire Parsemée d'étincelles lumineuses. Feu et flammes étaient mortes Asphyxiées en quelques secondes Ce fût une belle soirée Malheureusement terminée. Shadows_of_soul, printemps 2021
2021-05-29 09:23:55
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Kotodama
@RevnaNinj merci beaucoup !! 🥰❤
Відповісти
2021-06-05 18:51:48
1
RevnaNinj
@Kotodama de rien ma grande sœur à moi ❤️🥰
Відповісти
2021-06-05 18:52:13
1
Kotodama
@RevnaNinj ma petite sœur à moi ❤❤
Відповісти
2021-06-05 18:52:27
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2113
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2580