Відчувай, що живеш
Цього міста не гояться рани. Осінь геть позбавляє тепла. Хто ти є? Хто я є? В океані З-поміж інших нас ніби нема. Берегів ми лазурних піщинки, І сліди пролетівших комет. Хай кричиш, що життя вже прожив ти, Я ж скажу, що то був лиш момент. Озирнись, ми як вранці росинки, Серед тисяч нас геть не знайдеш. Ти кричиш, що щось "маєш" і "мусиш", Я ж скажу, відчувай, що живеш.
2018-09-10 19:53:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13378
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4888