Вроджений
Христина Вітрицька
Він - вроджений мисливець. Не треба ніякі стріли, аби його здобич піймати - вертляві й прудкі рими. Він - вроджений дослідник, має нуль мікроскопів. Щастя - свого піддослідного - бачить звичайним оком. Він народивсь актором, котрого не впустять в театри. Ролі гра перехожих і полює в антрактах. Він - вроджений музикант, що не освоїв гітари. Кожну струну порвав, спустошив глядацькі зали. Він - вроджений митець, що любить писать портрети. Та пензель його - мрець, блука в галерейних нетрях. Він народивсь танцюристом, не скінчив балетної школи. Чарує дзеркала хистом, а окрім них - нікого. Він народивсь з очима, що можуть слати прокльони. Цей дар йому не потрібен, все в світі по колу ходить. Він народився птахом із кришталем замість крил. Пора кришталь розбивати, літає легше папір.
2021-08-26 17:17:40
4
0
Інші вірші поета
Від імені частого пульсу Серпневій вишні Домашнім катам Покинутим сенсеям
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5984
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3387