Твоя маленька
(18+)
Уяви, як твоя кохана кличе тебе у ліжко, а далі починай читати. Вірш написано від третьої особи Вимкнувши світло та знявши весь одяг, Ви ляжете тихо на її ліжку Обіймеш її, пригорнеш та не кліпнеш, Як вона вхопиться руками й ногами. Хотів її грубо всю ніч і до ранку, А вона мов дитина не дасть відпочинку Вона хоче ніжності, куні і траху, А у тебе від цього мозок вже кисне "Ні, це не туди, це не так, будь ніжніше. Зараз будь грубшим, давай, ти ж мужик Я хочу на ручки Давай мені в ротик" Твій мозок тепер остаточно завис Вона мов маленьке дівчисько, Що хоче бісити усіх і усім Ти знаєш, кохає і ти її сильно. Але кохання варте цього?! Ось, ти уяви: Приходиш з роботи, і прибрано в хаті Зготовано їсти, а на порозі... Вона лиш твоя, твоя ніжна, маленька Та, що хоче ніжно і грубо водночас Ти хочеш піти, вона бісить, ти вищий Вже майже зібрав свої речі з кімнат, Вона знову плаче, вона тебе кличе Куди ж ти без неї тепер?! Хіба в Ад
2020-12-31 00:08:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2804
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6376