Якщо хтось тебе образить...
Якщо хтось тебе образить, Його одразу ж я уб'ю — Мене доводячи до сказу, Врахуйте: я її люблю! Його живцем я поховаю В темнім лісі між беріз — Не смійте ту, що я кохаю, Ви доводити до сліз! Українець чи москаль, Безхатько чи поважний пан, Хоч Евклід, а хоч Паскаль, Хоч Бандера сам Степан, Ти не маєш цього права Навіть думкою чіпляти — За людину, що кохаю, І приємно убивати!
03.11.2022
12
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Nadine Tikhonovitch
О так! За деяких людей не то, що не страшно, а навіть приємно убивати, але сподіваюсь, що не буде нагоди. За близьких стоїмо горою! Так тримати!)) Я пам'ятаю, що цей вірш був опублікований ще давно і на іншому твоєму акаунті, я навіть пам'ятаю, кому ти його присвятила... Здається))) Один із найулюбленіших із твоїх) #чв
Відповісти
13.11.2022, 21:29
1
Твоя Відьма
@Юлія Богута Дякую, виправила) То все мій зір 😅🙈
Відповісти
13.11.2022, 21:30
Подобається
Твоя Відьма
@Nadine Tikhonovitch Ми просто надто давно знаємо одна одну) Я також пам'ятаю, що ти витворяла на минулому акаунті) Але твої коментарі мені завжди найприємніше бачити ❤️❤️❤️
Відповісти
13.11.2022, 21:31
1
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3737
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1667