Якщо хтось тебе образить...
Якщо хтось тебе образить, Його одразу ж я уб'ю — Мене доводячи до сказу, Врахуйте: я її люблю! Його живцем я поховаю В темнім лісі між беріз — Не смійте ту, що я кохаю, Ви доводити до сліз! Українець чи москаль, Безхатько чи поважний пан, Хоч Евклід, а хоч Паскаль, Хоч Бандера сам Степан, Ти не маєш цього права Навіть думкою чіпляти — За людину, що кохаю, І приємно убивати!
2022-11-03 22:40:13
12
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Nadine Tikhonovitch
О так! За деяких людей не то, що не страшно, а навіть приємно убивати, але сподіваюсь, що не буде нагоди. За близьких стоїмо горою! Так тримати!)) Я пам'ятаю, що цей вірш був опублікований ще давно і на іншому твоєму акаунті, я навіть пам'ятаю, кому ти його присвятила... Здається))) Один із найулюбленіших із твоїх) #чв
Відповісти
2022-11-13 21:29:07
1
Твоя Відьма
@Юлія Богута Дякую, виправила) То все мій зір 😅🙈
Відповісти
2022-11-13 21:30:15
Подобається
Твоя Відьма
@Nadine Tikhonovitch Ми просто надто давно знаємо одна одну) Я також пам'ятаю, що ти витворяла на минулому акаунті) Але твої коментарі мені завжди найприємніше бачити ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-11-13 21:31:18
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1632
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2131