Дитинство видимо-невидимо
Мукорник Уткоклювов
Просто посади квітку та душа твоя почане заквітчати добром. Убери сміття на морі, на безкрайному морі, та небо буде сяяти синьо-синьо, як твоє безтурботнє дитинство. Яке ти мабуть шукаєш в своєму житті. Дитинство твоє видимо-невидимо, але ти рад його пом'ятати. Встань на небо синє, ти побачиш безмежні простори, поки в садочку твойому, розцвіла червона калина та пішов на Дніпрі сильний наддніпрянський вітер.
2018-11-23 10:40:14
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Фальшивая Улыбка
👏
Відповісти
2018-12-21 09:34:08
Подобається
Інші категорії
Вірші до свят Привітання Філософські Поеми Соціальні Любовні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395