Забутий рай

Іван Кійко

Давно він мрією був охоплен Що колись наступалять кращі дні Що зникнуть на завжди голод та війна Що люди перестануть гинути просто так Спамятають про свій забутий рай Вони мріють про небесний рай Но час як вода уходить нікуда Що залишив спогад на віка Землю оприкинули ядерним грибом Покривши землю густим пилом Пригорнувши сніжною рукой Останню строку допише зіма Світ повись на осколках мрій І птах крикнет в останню хвилину Подихом останнім повернувши вічність Спамятавши навіки зникнувший рай

2021-10-27 17:27:35

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

просто веселка

Дуже красиво, автор МАКСИМАЛЬНО молодець ✨

Відповісти

2021-10-27 17:29:29

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

4115

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2776