Ти знаєш?
Ти знаєш, як болить душа Яку поранили не словом, а мовчанням? І біль у грудях серце як жима Від мого нероздільного кохання. А знаєш, як це думати про нього Не помічаючи нікого із людей? І відчувати так себе убого Вивтируючи сльози із очей. І стримати емоції не сила, Вони вже полонили всю мене. Його байдужість не моя провина, Але від цього біль у грудях не мине! В душі моїй вогонь в якому все згорає. Його уже не можу погасить. Можливо, так мене Господь карає Зате, що знову я посміла полюбить. Зате, що в серце знов когось впустила Порушивши всі клятви данії собі. Мене напевне доля не навчила, Що знову вірші пишу в самоті. Напевне я не варта і любові, Не гідна відчувати ніжності й тепла. Він проста так напише при нагоді, Щоб моя рана знову кров'ю заплила.
2020-09-02 18:06:05
7
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15992
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672