Осінь
А за віком панує осінь.
Дощем своїм сліди змива
Моїх солодких сновидінь,
Яких уже давно нема.
Тебе у снах я більш не бачу
І голосу твого уже не чути.
Та іноді я все ще плачу,
Бо хочу так тебе забути.
Я хочу більше не кохати,
Не думати лише про тебе.
На тебе більше не чекати
Й не нарікати знов на себе.
Я хочу без причин сміятись,
Радіти осені й дощу.
Я хочу більше не боятися,
Що в серце знов нікого невпущу.
Я хочу рани залічити,
Позбутися ядкого болю.
Я хочу просто, просто жити
І знову стати сама собою!
2020-10-27 20:48:38
2
0