Ти – моє все, я – твоє все
2012 рік Ти – моє все, я – твоє все, Разом, не треба нам інші. Спільні шляхи, плани та сенс, Бачу тебе найріднішим. Душі й серця, мрію здійсніть, Злийтесь у щось неодмінно. Перед тобою, як увісні, Схилю цілий світ на коліна. Ти наче мій небесний кумир, Днями готова молитись. Поклик життя і орієнтир, Собою дай насолодитись. Тож віддтепер дійсність така, Разом ми – всі хай почують. І у руках буде рука – Доньку тобі подарую. Добре, коли поруч є ти, Мало для щастя потрібно. Слово «Люблю» я без причин Тобі говоритиму, рідний. Створимо ми долю свою Без упереджень та звади. І побудуємо нашу сім'ю Так, щоб любов віддавати.
2023-01-11 19:19:11
8
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3342
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2067