Море
Lucy
Стогне море, кидаючи хвилями Серце б'ється малими коливаннями Оповите людськими прагненнями Стогне море, кидаючи судна Викидаючи все до дна І десь гллибоко, глибоко в морі бачу я затонувші судна. Світло зникло давно вже не світить Темрява ходить по цілій землі Та я вірю, що світло засвітить Темрява тихо потоне в імлі. І не будуть вже судна топитись Бо вони вже зможуть спинитись І поглянуть на світло небесне Їхнє серце в ту мить вже воскресне Стихне море, засне вічним сном Будуть плисти кораблі океаном Не за буде ту мить вже ніхто, Що те світло давно є здобуто .
2021-01-13 15:40:28
4
0
Інші вірші поета
Есе Поцілунок смерті
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2282
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2951