Жереб
Ну ж бо, давай! Зроби перший крок. Ти відчайдух. Ось твій кидок. Бавиться в піжмурки доля лиха. Чигає невтомно. Очей не спуска. Понуро простуєш. Та щем не вщуха. В рану вглибляється люта душа. Біль огортає. Кричиш несповна. Сльозами вмиваєшся. Плач не стиха. А ти усе сієш. Волі насіння. В незагоєні шрами. Від терну колючок. І вдихаєш повітря. Що просякнуте димом. І сплітаєш вінок. Зі змерзлих квіток.
2019-02-01 09:38:17
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1474
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1611