І падають знову

Олександр

І падають знову, і знову на камінь Розбиваються вщент, залишають вологим гравій Краплі дощу, чи з очей ідуть сльози Я тебе відпущу, та забути не в змозі Далекі світи, тісні метри квадратні І поміж них ти, застигла у тому платті Чорна як ніч та світла як день Навколо тебе погляди незнайомих людей Розщеплений атом, уламки графину Розбите мов кратер всередині б’ється що сили - не видно Чіпляються ще раз, в повітрі застиглі слова з тих пісень, що лунали у липні І знову тінь, чи силует, чи форма На сітківці ока завмерлі картини У нейронах головного мозку втома У спогадах про тебе - мрії Падають знову, і знову на камінь, Проте вже не сльози й не краплі дощу Падають душі у простір між нами І воскресають, злітають на площину Ти була ніби сон, який плутає розум І неможливо просто сидіти-мовчати Колись ми зустрінемось знову, може… Я колись тебе відпущу, та пам’ять не можу стирати

2023-07-01 22:47:28

Інші категорії

Вірші в прозі Ода Сумні вірші Любовні Радісні вірші Соціальні

Інші поети

Miyako-san

@Sakura_san_

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Molly Walker

@mollywalker228

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5679

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6327