І падають знову
І падають знову, і знову на камінь Розбиваються вщент, залишають вологим гравій Краплі дощу, чи з очей ідуть сльози Я тебе відпущу, та забути не в змозі Далекі світи, тісні метри квадратні І поміж них ти, застигла у тому платті Чорна як ніч та світла як день Навколо тебе погляди незнайомих людей Розщеплений атом, уламки графину Розбите мов кратер всередині б’ється що сили - не видно Чіпляються ще раз, в повітрі застиглі слова з тих пісень, що лунали у липні І знову тінь, чи силует, чи форма На сітківці ока завмерлі картини У нейронах головного мозку втома У спогадах про тебе - мрії Падають знову, і знову на камінь, Проте вже не сльози й не краплі дощу Падають душі у простір між нами І воскресають, злітають на площину Ти була ніби сон, який плутає розум І неможливо просто сидіти-мовчати Колись ми зустрінемось знову, може… Я колись тебе відпущу, та пам’ять не можу стирати
2023-07-01 22:47:28
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3101
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16945