Близькі люди
Julia Pound
Ми інколи забуваємо хто ми є Ми інколи забуваємо де ми є Ми інколи забуваємо все, все що можна Але рідних людей ми не забудемо ніколи Тих людей, які допомагали нам, радилися з нами, сумували, плакали, раділи, і все для нас зробили Ми їх не забудемо Та хоч весь світ навкруги перевернеться, ми змінено свій спосіб життя Вони будуть у нас глибоко, глибоко в серці І будемо пам'ятати їх до кінця свого життя.
2021-11-28 18:41:49
4
0
Інші категорії
Сумні вірші Пейзажні Радісні вірші Вірші в прозі Філософські Ода
Інші поети
Helen Roo
@Helen_Roo
Iryna Markova
@iryna_markova
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4903
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9243