Я не вмію кохати
Я більш ніколи не подивлюсь в твої очі І скажу всім, що любові ніякої немає. Тепер одна іду в обіймах ночі , А тебе вже інша обіймає. Ти живеш по сценарію , Зміюючи маски, граючи ролі. Тепер я тримаю дистанцію, Мені було достатньо болі. І ні, я не прошу твоїх пробачень , Вони такі ж жалюгідні, як і ти. Вибач, за таку кількість звинувачень, Мабуть, судилось окремо далі іти. Я не знаю як складуться наші долі, Чи не зустрінуться знову ці добрі знайомі. Але я знаю тепер ,як в цю гру грати, В ній є правило: "Ніколи не можна кохати" ...
2020-11-12 17:59:27
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Green Cherry
"Мабудь, судились".. Судилось?
Відповісти
2020-11-12 19:08:19
Подобається
Yantsya
@Green Cherry дякую 😊
Відповісти
2020-11-12 19:29:32
Подобається
Yantsya
@Green Cherry так, там помилка, але я вже виправила ))
Відповісти
2020-11-12 19:30:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2600
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672