Чому ми такі боягузи?
Чому коли ти її обіймаєш , На мене зразу ж погляд кидаєш? Чому при будь - якій спільній розмові, Ніяковієш ,викидаючи слова безтолкові? Чому думаєш, що досі на тебе злюсь? Коли я навіть слово сказати боюсь. Чому ми не можемо просто друзями бути? Взяти і все ,що було, просто забути Я так вже давно хочу тебе про це запитати І нарешті за стільки років, спокійно засинати. Знаєш, ми обоє страшні боягузи, Постійно робимо наперед прогнози. Накшталт: "не зрозуміє, подумає що досі кохаю, ще скаже,що досі якусь надію маю". І зразу ж цю ідею відкидаєм Та наші спогади на поличку далеко складаєм А знаєш, та навіщо минуле ворушити, Мабуть, просто доведеться цю книгу без хепі - енду залишити. Старі образи забути, почуття вгамувати, Досить нам вже так довго чуда чекати ...
2020-11-14 20:14:45
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-14 23:21:40
1
Yantsya
@Green Cherry спасибі 🤗
Відповісти
2020-11-14 23:22:19
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3852
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16845