ЧАСИ

Ізидора Пономар

Час невпинно від нас тікає... Крізь пальці він від нас витікає. Але це все ще краще, ніж зупинись він на мить... Хоч і є душі моїй про що сожаліть... Однак, краще жити, ніж часи свої зупинити! І ви живіть! Я за Вас порадію і Ви порадійте за мене! Не здатися - це важке діло, тяжка є робота. Порадійте ж за себе, що такі сильні, що Ви є, що Ви не зламались. Нам самим теж час від часу треба турбота! Як нема кому - треба самим про себе піклуватись! 09.05.2024

2024-05-09 18:20:36

Інші вірші поета

Маріонетка Твоя собака Нарциси Абстрактність

Інші поети

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Napsugar_Official

@Napsugar_Official

Итан Торкио

@dupochka

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3595

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4904