لا مفر يا قايز
حتى لو طلعنا للفضاء روايات المثليين بتكون ورانا على الداعس انهارت اعصابي الله ياخذ ابليس لمتى واحنا ننصح ونفهم فيهم
2018-08-23 05:49:05
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Heba Na
عندهم عقليتهم و خيالهم الخاص… برأيي ما نحكي معهم شي… نحن عنا المثلية شي حرام و منافي للاخلاق بس الافضل لو ما ننتقدهم و نحترم مساحتهم… مش مناصرة الهم و بذات الوقت مش معارضة… ما بقرأ و لا بنتقد يعني موقف محايد… "الساكت عن الحق شيطان اخرس" بفضل كون خرسا على انو اتناقش بموضوع و اطلع منو بلا نتيجة و الاطراف كلها متزاعلة… كتير ممكن يعارضو رأيي و كتار عندهم ذات التفكير… كل الشغلة قصة نمط تفكير و احترام الغير💜💜💜💜
Відповісти
2018-08-23 06:49:31
Подобається
نـُونِه
معك حق لعنوا الواتباد وخلوه كله مثلية والمثلية تمشي بيه ، وهذا البرنامج لحقونا عليهِ😭👍
Відповісти
2018-08-23 07:23:56
Подобається
آيڤي ൨
وجع 😭😭😭😭
Відповісти
2018-08-27 19:18:38
Подобається
Інші поети
Ms. Nothing
@ms_nothing
Chebihi_
@Chebihi_
Polya Ya
@Polina8
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11523
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2639