.insomnies part.5.
Une vague de souvenirs m'emporte, Une vague avec ceux que j'avais mis à la porte, Je me souviens de ton regard, Celui que tu m'a lancé, l'autre soir... Puis j'ouvre mes yeux, Pour ne plus souffrir, mourrir heureux, Il continue son chemin, Une faux entre les mains... Je te vois sourire, En pensant que ce soir, je vais mourir, Mais je n'ai plus peur, je ne suis plus angoissé, Car Mort effacera mes insomnies à jamais... J'irai rejoindre cette étoile, Je ne serais plus pâle, Je serai brillante, Comme ton regard qui me hante... Je serai la nuit, Je serais l'espoir, Celui qu'apporte une étoile dans le noir, En pensant cela je souris, la morte m'a emporté, cette nuit... Je vais te revoir, toi, être aimé, Je vais te revoir, être qui m'a abandonné, Je vais me débarrasser de ces insomnies, Je vais dormir, et cela toutes les nuits.
2021-01-20 06:25:02
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6063
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3041