Все місто осінь блиском залила
Все місто осінь блиском залила, позолотила листя, не лишила спогадів про літо. І відлітають дні за криком журавля, і плаче дощ, співає сумовито. Гітара грає на мінорних лиш ладах, луна мелодія так журно і протяжно. Далеко десь сумує музикант, а на душі так тяжко і так страшно. Журлива й тиха осінь золота. Танцює листя у останнім вальсі. І крапа з хмар, немов сльоза, вода. І розривається душа від дисонансів.
2023-05-11 18:08:57
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Irynka Ukrainka
Дуже дякую
Відповісти
2023-05-13 07:01:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022