Надія
Світ захлинувся у злі... Миру нема і спокою. І юні дитячі душі Вже розтерзані війною. Вдень і вночі Пісня зовсім юна У далечінь лине. У пісні тій чути плач І натужний крик журавлиний. Почуття, наче скоро кінець. Нема надії, і є надія. Перемоги сильна жага, Перемоги жага в кожній дії. Відчай, біль, пориви благань... Вже не знаю, що буде завтра. Горить із людських сподівань Горя з щастям змішана ватра. Почуття катастрофи, страждань. Що робити, себе я питаю! І не можу відповісти... Бо сама я нічого не знаю.
2022-12-05 11:33:29
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2587
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1720