Гітара
Чи знаєте ви, чом плаче моя гітара? Чи від холоду, чи від дум своїх зажурилась вона. При місячнім сяйві сумує самотньо її срібна струна. А раніше ж вона веселі пісні співала. Чи знаєте ви, чом журиться моя гітара? Може, від того, що довго вона для людей не співала? Але ж срібло на струнах своїх щоночі вона міняла. А може, журба її з того, що осінь прийшла. Чи знаєте ви, чом тривожна така моя гітара? Може, тому що на струнах її заграла війна? Вона сподівається знову, що прийде квітуча мирна весна, і хоче, щоб радості пісня тоді з її струн пролунала.
2023-02-03 18:34:51
3
0
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1931