Осінь
Поглянь, он пада лист осінній, Дрібна роса в мереживі гілок, А у саду, між конорів могутніх, Виводить Осінь чарівний танок. Вдягли дерева різнобарвні шати, Налились соком яблука й грушки, І сонце лагідне, як рідна мати, Цілує променями квіти в пелюстки. Шепоче ліс про літні теплі ночі, Ріка у далечінь листок несе, А Осінь вже танцює серед поля, До сну зимового готує вона все. Важкі тумани землю обіймають, І зорі наче ближче світять нам, Птахи у теплий вирій відлітають, І люди розлетілись по містам. Природа плаче тихими дощами, Їй відпочити треба до Весни, З горнятком запашної кави Перегортаємо календаря листки. Iryna Markova 🍁
2020-11-08 09:43:28
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Потрясающе 👏
Відповісти
2020-11-08 21:38:52
1
Iryna Markova
@Green Cherry дякую🍂
Відповісти
2020-11-08 21:42:42
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1384