You
VVIAN 00
လပေါင်းကြာပြီးတာတောင် မင်းရဲ့အကြည့်တွေက သူ့ကိုကြည့်သလို နူးညံ့နေတုန်းပဲ ကိုယ်ကတော့ မင်းကို ခိုးကြည့်တဲ့အဆင့်လေးမှာပဲ ရပ်တန့်နေမယ် မင်းရဲ့ လှုပ်ရှားမှုတစ်ခုချင်းစီကို မှတ်မယ် အဓိက မင်းရဲ့မျက်လုံးတွေ မင်းကိုယ့်ကို မချစ်နိုင်ဘူးလို့ မပြောခင်တစ်ည မင်းရဲ့ အကြည့်တွေကို နောက်ဆုံးအချိန်အဖြစ် ရင်ခုန်မိခဲ့တယ် မင်းကော ကိုယ့်ကို မမုန်းခင် ချစ်မိခဲ့သေးတယ်မလား...📎
2020-12-30 13:47:06
1
0
Інші вірші поета
ထိပ်တိုက် ... ... Back
Інші поети
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3393
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12306