Агон
Агора
Акрополь
Актор
Апотропей
Бог
Вакханалія
Герма
Герой
Гібріс
Гімнасій
Громадянин
Гомер
Грецька мова
Дем
Демократія
Діонісії
Екклесія
Епос
Ефеб
Жертвопринесення
Калокагатія
Канон
Катарсис
Кераміка
Комедія
Космос
Ксен
Лекіф
Лірика
Маска
Метр
Мімесис
Містерії
Музика
Не громадянин
Обол
Олігархія
Олімпійські ігри
Оракул
Ордер
Остракізм
Поліс
Проза
Сатирова драма
Свято
Симпосій
"Сім мудреців"
Сфінкс
Театр
Теорикон
Тиранія
Тирановбивці
Трагедія
Фаланга
Філософська школа
Хор
Хорег
Містерії

Містерії - це релігійні святкування з обрядами посвяти чи містичного поєднання з божеством. Також їх називали оргіями (orgia). Найвідоміші містерії - Елевсинські - відбувались у храмі Деметри й Персефони в Елевсині, неподалік від Афін.

Елевсинські містерії були пов'язані з міфом про богиню Деметру та її доньку Персефону, яку Аїд забрав до підземного царства і зробив своєю дружиною. Безутішна Деметра домоглась повернення доньки - але тимчасового: частину року Персефона проводить на землі, а частину - в підземному царстві. Історія про те, як Деметра у пошуках Персефони дійшла до Елевсина і сама встановила там містерії, детально викладена у гомерівському гімні до Деметри. Оскільки міф розповідає про подорож, яка веде до світу мертвих, і повернення звідти, пов'язані з ним містерії повинні були забезпечити посвяченим сприятливу потойбічну долю, аніж та, що чекала непосвячених:

«Щасливі ті з людей земнородних, хто таїну бачив. / Той же, хто до них не причетний, по смерті не буде навіки / Долі подібної мати у похмурому царстві підземному», - сказано в гімні. Що саме мається на увазі під «подібною долею», не дуже зрозуміло.

Головне, що відомо про самі Елевсинські містерії, - це їхня таємність: посвяченим було суворо заборонено розголошувати, що саме відбувалось під час священних дійств. Втім, дещо про містерії розповідає Аристотель. За його словами, посвячені, чи місти (mystai), під час містерій «отримували досвід». На початку ритуалу учасників якимось чином позбавляли здатності бачити. Слово «міст» (буквально «закри­тий») можна зрозуміти як «із заплющеними очима» - можливо, отриманий «досвід» був пов'язаний із відчуттям сліпоти й перебуванням у пітьмі. Під час другого ступеня посвяти учасників називали вже «епопти», тобто «ті, хто узріли».

Елевсинські містерії були неймовірно популярними серед греків і приваблювали до Афін багатьох бажаючих посвятитись. У комедії «Жаби» бог Діоніс зустрічає у підземному царстві хор посвячених, які проводят час у блаженних веселощах на Єлисейських полях.

Учасники вакхічних екстатичних обрядів також називались містами, а самі ці обряди - оргіями. Ці містерії Діоніса також повинні були покращити учасникам потойбічне життя. На відміну від Елевсинських посвят, які здійснювались один раз в житті, Діонісійські містерії регулярно справлялись приватно у невеликих громадах - фіасах. Крім того, відомі Анданські, Самофракійські й Орфічні містерії.

© Діма Михайловський,
книга «Давньогрецька культура: словник».
Коментарі