My beloved homeland
بشرة حنطية اللول شعر كثيف لم يمشط منذ زمن، ثياب رثيثة، يدين ملطختين بدماء عائلتي، لقد كان عمري 10 سنوات حينما تم قتل جميع عائلتي في أحد الانفجارات التي اعتدنا عليها.. الآن مرت خمس سنوات اخرى، لم يتغير اي شيئ بل تحولت الاوضاع الى الأسوء اتساءل لما؟ لم نفعل اي شيئ سوى اننا اردنا استعادة ارضنا، لكن بالنسبة للعالم نحن مجرمين.. ربما سيتفهموننا إن كانوا في مكاننا.. بالنسبة لهم عمر الخامسة عشر عمر المراهقة حيث يستمتعون بشبابهم لكن بالنسبة لي وللجميع انه العمر حيث اقف علي رجلاي واحارب مع شعبي.. الآن انا اكتب في هذا الدفتر الذي كان برفقتي لمدة خمس سنوات.. سأذهب لأحارب مجددا، اشعر ان هذه آخر مرة اكتب فيها، ابي.. امي اعتقد انني سألتقي بكم عن قريب...
17.10.2023
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5604
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1224