Збирати зірки, поринаючи у твої очі...

GRAFO

Збирати зірки, Поринаючи у твої очі, хочу... Стає холодно на подвір'ї вночі... Чому? Чому ти чекаєш на щось біле з кимось? Не тому, ти поринаєш у мандри жіночі? Хвилі нагортають знову і знову, Відкидаючи щось на берег... Я відкрию тобі таємницю, мабуть... Відкидають пам'ятні хвилі, Ті хвилини, що поруч були ми... Ті не забарвленні кольором квіти, Що тобі мав у плівку згортати. Ті моменти, що повинні були стати Не лише у роті солодкими, А і насправді... Я би хотів збирати зірки, Поринаючи у твої очі... Може, коли ти зрозумієш, Як це: Малювати небо, не маючи фарб, Грати на гітарі, якої немає, Та ставити сцени до однієї персони, Та співати, без слуху та голосу, Посеред площ, парків, перонів... Як це: Дарувати частки себе... Беручи із-за пазухи, Шматочки серця, душі і любові...

2018-01-26 23:31:43

16

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

GRAFO

@Юлія Гаргат Дуже приємно😊 Спасибі за коментар😉

Відповісти

2018-02-04 19:04:26

1

Elae Marks

Я ничего не понимаю,но чувствую- красиво)

Відповісти

2018-02-18 17:54:55

1

GRAFO

@Elae Marks Спасибо)

Відповісти

2018-02-18 19:00:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

5227

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10962