Злотий ланцюг
Solo Frau
Біля моря дуб зелений Зі Злата ланцюг на добі тім, І в день, І в ніч , Там кіт учений все ходе ланцюгом кругом. У цих рядках - це вся Росія На ланцюгу живете цілий вік. І ніби золотий ланцюг І ніби добре всё було Та від того ланцюга лишились тільки люди Що думають як жити з ланцюгом Ні не з золотим А з тим на який їх посадили. Соломія Рожик 10.11.20
2020-11-10 20:10:53
5
0
Інші вірші поета
Українська Вічність Душа людей Вечір на Україні РІ (Російська Імперія , династія Романових)
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3093
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6116