Існую, не живу
Не відчуваю втоми Не відчуваю смак Не відчуваю спраги Не пам'ятаю запах Їм лише раз чи менше Діра у грудях все більшає Й порожнеча уперше Зробить мене спокійнішою Майже не сплю Дивлюсь на твоє фото Чи тебе я люблю? Вже скоріше як брата Мені болітимуть шрами Про які ти напишеш Відкриєш серця ти браму Мене з рахунків не спишеш Я робитиму все. Доможу чим зможу Для мене все це пусте Нема нікого схожого Такий зовні щасливий І нещасний в душі Мені боляче чути Як твоє серце кричить Ти ведеш якусь гру? Чи по максимум щирий Але країться серце Ти нещасний і милий Так болить голова Знов темніє в очах Тремтить голос, бува В скронях стукотить страх Страх за тебеІ і минуле а може і майбутнє Так краще разом все забути Закрить списки присутніх Та зроблю як скажеш ти Вітер зачіпа верховіття В голові ти, почуття й думки Ти подарував доленосний ковток повітря
2018-05-11 21:20:59
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832