Існую, не живу
Не відчуваю втоми Не відчуваю смак Не відчуваю спраги Не пам'ятаю запах Їм лише раз чи менше Діра у грудях все більшає Й порожнеча уперше Зробить мене спокійнішою Майже не сплю Дивлюсь на твоє фото Чи тебе я люблю? Вже скоріше як брата Мені болітимуть шрами Про які ти напишеш Відкриєш серця ти браму Мене з рахунків не спишеш Я робитиму все. Доможу чим зможу Для мене все це пусте Нема нікого схожого Такий зовні щасливий І нещасний в душі Мені боляче чути Як твоє серце кричить Ти ведеш якусь гру? Чи по максимум щирий Але країться серце Ти нещасний і милий Так болить голова Знов темніє в очах Тремтить голос, бува В скронях стукотить страх Страх за тебеІ і минуле а може і майбутнє Так краще разом все забути Закрить списки присутніх Та зроблю як скажеш ти Вітер зачіпа верховіття В голові ти, почуття й думки Ти подарував доленосний ковток повітря
2018-05-11 21:20:59
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2670
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8976