Мой родны край
Я іду па бярозавай гаі Паміж тонкімі стваламі дрэў. Я жыву ў выдатным краі. Што выхоўваў мяне і сагрэў. Я іду па сцежках і плачу. Мне трэба сказаць: "Бывай. Твоё выхаванне не страчу, Не страчу, родны мой край. Цябе ў сваім сэрцы пакіну. І буду з табой да канца. Цябе забяру я ў магілу. Пакіну ўсё слегонца. Тваёй абаронай я буду. Абаронай палёў і лясоў. Ніколі цябе не забуду, Горад мой родны - Шклоў. З табой застануся навекі Мой родны, любімы край. Ты адзін замяніў мне ўсе лекі, Але ж бывай, бывай..." Я іду па бярозавай гаі Паміж тонкімі стваламі дрэў. Я жыла ў выдатным краі. Што выхоўваў мяне і сагрэў. _________ Когда нужна нормальная оценка по белорусскому)
2018-06-07 13:59:06
10
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Яна Солдатенко
@Михаил Глебов У нас 10-тибальная) Поэтому не всё так плохо😅
Відповісти
2018-06-07 19:06:51
Подобається
KaterinaMakarova
Так гэты шэдэур дзеля адзнакi?! Настаунiца павiнна паставiць "10"!!!!
Відповісти
2018-09-21 06:07:13
Подобається
Яна Солдатенко
@KaterinaMakarova Ох... Я такая вучаніца, што мне і сем за радасць будзе)
Відповісти
2018-09-21 08:23:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2339
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2324