День пролетів непомітно. Після чергової халтури Сергій повертався додому. Дорогою зустрів екс-колегу Дімона Синитченка. Той встиг узяти півторашку світлого пива і підняти собі трохи настрою. Розговорившись дорогою, Сергій зрозумів, що Дімі якраз та сама касирка з "Резеди" запала в душу, і він, бачачи її неприхований інтерес до Сергія, вирішив з'ясувати стосунки. Поки що спокійно, без сутичок.

- Так а не потрібна мені ця Інка. Так, дівка непогана, але не моє. - чесно відповів він на пряме запитання.

Дімон закрутив кришку і задумався.

- Блін... я думав, в тобі справа... Слухай, як думаєш, є в мене шанси? Ну типу ти її трохи знаєш же.

Сергій зараз хотів їсти, спати, зганяти в сортир, але ніяк не вирішувати Дімонові справи сердечні. Тому запевнив того, що шанси є взагалі у всіх, хто ще не помер, і хоч на щось здатний у ліжку. Було б бажання й завзятість. Після чого залишив хлопака допивати пшеничне біля під'їзду.

Вдома чекала гора немитого посуду, дрібні справи і розпочата книжка. Її він поклав поверх стопки, в якій на очі попалася старенька брошурка часів юності. Серьога покрутив її в руках. Нижче - ще пачка такої ж макулатури - Лаберж, Радуга, "Трансерфінг" і навіть книженція уривків із Кастанеди. Колись усе це здавалося сокровенним знанням. Зараз - шизотеричним маренням, яке нинішніх підлітків практично не цікавило. Хлопець хмикнув. Треба це сміття викинути. Або в буккросинг віднести. Можливо, комусь по приколу буде.

Як його вирубило, хлопець і сам не помітив. Перехід від реальності до сну вийшов м'яким. Бентежило лише легке тремтіння "картинки". Сергій пощипав себе за шкіру, переконатися, що навколо нього вже не дійсність. Хм... Класичний ОС. Ну, якщо вже вийшло, і його задовбана справами кукуха випала в цей стан, можна й прогулятися...

Згадавши розмову з Дімоном, Сірий побрів до "Резеди", де його традиційно зустріла Інна.

- Привіт... Слухай, є до тебе розмова... - почав він.

- Розмова? - дівчина посміхнулася і інстинктивно поправила волосся.

- Угу... Ти Дімку знаєш? Синитченка. З п'ятого будинку.

- У якого стара "Хонда" червона?

- Ага. - підтвердив Сергій. - Ти йому подобаєшся. І я його по роботі знаю. Непоганий мужик. Рукастий. Ти це... зверни увагу...

Відповіді хлопець чекати не став. Просто вийшов із закладу. Навіщо він це все сказав людині, яка йому просто наснилася? Хрін знає. Просто щось усередині підказало, що так слід зробити.