Світло в мені.
Eneli Fox
Ти бачиш Світло тепер моє. І кажеш Тьма переможена. І світ став добрішим, І ми стали кращими. І пітьма минає нас, Шляхами безлюдними. Іде... Не повернеться тепер. Іде... Звідки прийшла. Мрія здійснилася, Тьма переможена. І світло в мені Назавжди залишиться.
2022-10-30 10:22:20
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Eneli Fox
дякусь 🥰
Відповісти
2022-10-30 10:25:46
Подобається
просто веселка
Дуже гарний вірш 😍
Відповісти
2022-10-30 12:57:05
1
Eneli Fox
@просто веселка дякую мені приємно 💖
Відповісти
2022-10-30 13:10:52
1
Інші вірші поета
Кидай... Я кохаю тебе! Весна Жити заради себе
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4805
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12147