Помилка
А ти пам'ятаєш перший сніг, Який проведений разом з Тобою? Напевно ні, тому що ти не міг, Сказати ті слова мені з Любов'ю. Та вже байдуже мені стало, Коли у двох з тобою ми йдемо Дорогою, яка поєднала наші Серця. Такі чудові говорив мені слова про Почуття. Та це була лиш помилка моя, Мій друже. Тепер не згадую слова я ті, І хочеться забути все, і не Пригадувать уже Нічого, що пов'язувало мене з Тобою. Тепер ми вже не разом, Та це, напевно і найкраще.
2021-07-29 13:03:19
7
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2444
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4056