Помилка

Eneli Fox

А ти пам'ятаєш перший сніг, Який проведений разом з Тобою? Напевно ні, тому що ти не міг, Сказати ті слова мені з Любов'ю. Та вже байдуже мені стало, Коли у двох з тобою ми йдемо Дорогою, яка поєднала наші Серця. Такі чудові говорив мені слова про Почуття. Та це була лиш помилка моя, Мій друже. Тепер не згадую слова я ті, І хочеться забути все, і не Пригадувать уже Нічого, що пов'язувало мене з Тобою. Тепер ми вже не разом, Та це, напевно і найкраще.

2021-07-29 13:03:19

Інші вірші поета

Фенікс Схожа Мрій... Мряка

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Kim Park Yoon

@_Love_Yourself_

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8967

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11991