Моя улюблена пора року
Емілія Дзвінко
Уже настала осінь, дощі ідуть Літо вже пройшло, холода прийдуть. Романтика осіння в дім прийшла І променем осіннім засяяла і зацвіла. Моя улюблена пора року прийшла І у всі куточки серця зайшла! І золоті шати осінь розпустила В свої широкі обійми мене впустила. А під ногами шурхіт листя манить І краплями дощу по вікнах ніби мелодія бринить. Й плоди на полі вже збирають, Завдяки осені що поїсти взимку мають. І повітря прохолодне до любові взиває І всі серця гарним настроєм наповняє. Багата золотава осінь в наших серцях назавжди, Ми тебе ждемо осінь, тільки прийди!
2024-11-17 19:59:37
2
0
Інші вірші поета
Фортеця любові Райське кохання Сердечний друг Вже відлітають птахи
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5875
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5135