Метелик
Емілія Дзвінко
У вир пригод метелик поринає І не вгаває від емоцій що його переповняє, Легкий в усьому але не легковажний В боях такий він відважний! Такий тендітний- його легко обманути, Але прекрасний внутрішній світ- його не забути! Уміє він дружити і любити, легко всім довіряє, Нерідко за це удар він приймає. З радістю усім допомагає, З упевненістю курс свій тримає І не боїться опалити крила, Бо ніхто не зруйнує його маленького дива, Що серце теплом зігріває й живе І буде вічно жити- не промайне! А чудо те зоветься вірою, Яку не зміряти ніякою мірою А лиш до серця прикладаючи- оживає І метелика на цьому світі тримає.
2024-11-16 23:44:30
2
0
Інші вірші поета
Ромео Ода духовної перемоги За тобою тужу Воїни за вічне
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14987
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5513