Вимкнуті почуття

Elena Gilberd

Я вимикаю почуття і все , Не відчуваю ні страху Ні болі . Я вимикаю почуття . Не відчуваючи емоцій. Не будучи такою як колись. Я зло ! Не відчуваюче провини , Я та хто вимкнув почуття, Коли на серці рани появились Я не могла пройти крізь це, Я проста почуття всі відключила Ні болі , ні образ, Ні відчуття провини , Я як безсердечне вовчиня. Що рани на серці не зашило...

2018-06-26 22:34:45

Інші категорії

Поеми Для підлітків Філософські Соціальні Вірші в прозі Гумористичні

Інші поети

Анастейша

@Anasteysha15_3

Airad

@dassha

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11463

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2671