А над нами зорі
Я не знаю , чи віриш мені Я не знаю, чи любиш мене Я не знаю, потрібен чи ні Я не знаю, чи біль та мине. Я чекатиму до кінця Я зжену твої злі думки Поведу тебе до вінця відчиню́ в твоїм серці замки́. Не дістану зірку з небес Не казатиму "вір мені" Я любитиму просто тебе Розганятиму бурі страшні.. Не клястимусь , що " буду поряд" Не писатиму мемуари.. Буду слухати звуки моря... Ти і я. Наші се́рця удари.. Я хотітиму ... роздягатиму... буду пестити... ніжно торкатися. Я кусатиму.. боготворитиму.. неквапно.. тебе цілуватиму. Буду зранку тобою ніжитись Буду причиною невинних стогонів Буду посмішкою твоєю тішитись І кохатиму всіх твоїх демонів. Я лиш знаю - наза́вжди, навіки Заберу тебе блище до моря І читатимеш вірші́ Українки.. Будемо я і ти. А над нами зорі.
2018-05-27 22:45:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2851
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6545