Твоє життя...
Антон Шаталов
Твоє — не невідоме хоч здається, Життя, воно тече за небокрай, Обдурливе, коли немає серця, Брехливе, як не знаєш каяття. Тоді ж ти безперервно і страждаєш, Коли не відчуваєш чистоту. Любові неодмінно ти програєш, Не думай, що поразка — на біду. Знайшов любов, то бийся, не ховайся, У пекло всіх, хто стане на шляху. Своїй природі силу дай, і грайся, Душі скажи коханій, що: "люблю". Тож читачу, вчитайсь тепер уважно, У кожне перше слово у рядку, Можливо, я так щиро, і так справжньо, Відкрив тобі складнючу простоту.
2024-08-03 22:08:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Цікаво скомпонований, та глибоко філософський сюжет.
Відповісти
2024-08-04 11:48:44
1
Інші вірші поета
Murus cadaverum Громовиця Бригадир Йордан
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3492
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4773