Пан Гранітний
Мабуть, думка у вас: "Він гранітний" І розбити його буде важко. Коли днями бував непомітним, Той тріщав, мов фарфорова ваза. По шматках молотком відбивали, Його ручку і верх, Його дно. І коли залишились уламки, Ви питаєте раптом: "Чого?"
02.12.2022
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Так буває найчастіше(
Відповісти
02.12.2022, 22:40
1
erorka
Чудово написав, друже, чудово
Відповісти
03.12.2022, 16:35
1
Антон Шаталов
@erorka Дякую-дякую)
Відповісти
03.12.2022, 16:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12452