А що ж тоді буде, як я вже зів'яну...
Антон Шаталов
А що ж тоді буде, як я вже зів'яну? А що ж я відчую, чи я заридаю? Чи я зрозумію, що смерть на порозі? Чи стишуться птахи в ряснім верболозі? Чи змовкнуть машини, чи згаснуть вогні? Чи зможу сказати щось смерті своїй? Чи буде те сонце, чи буде цей сон? Чи буду літати, чи зрину в полон?
2022-10-02 19:12:51
2
0
Інші вірші поета
Ми живемо і йдемо до волі Думка III Схід сонця - Ave Ortus! Бунтар
Інші поети
Vici Queen
@BlackBeauty17
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2293
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13165