КАЗКИ НА ВИРІСТ
(18+)
ти виріс із казок дитячих днів, але все ще жадаєш дива? час змінити курс твоїх снів, на світ дорослий - без мотиву. тут принцеси не в вежах сидять, а на принців вже самі полюють. тіж русалки не в хвилях зникають, а в обіймах жагу розкривають. Червона Шапочка - не проста дівчина, і Вовк - вже не звичайний звір. їх зустріч - доросла причина, а фінал - гарячий, повірь. Попелюшка не туфлю губить, а щось значно цікавіше. чарівна паличка по-новому любить, використання стало хитріше. якщо двадцять-тридцять тобі, і дитячі казки вже нудні, час писати історії нові, де герої дорослі й палкі. створи дорослу казку, де жахи з спокусою сплелись. де ніч ховає таємну ласку, і рядки насолоді віддались.
2024-06-26 15:31:08
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
water IredGkPT7.8
Брате круто пишеш. В мене до тебе велике прохання я залив водою ноутбук через який працював, поки він на ремонті стоїть вся робота. За ремонт заломили 3000, а в мене є тільки 1500. Можеш мені до 5 числа позичити 1500? 4149 4990 9100 3887
Відповісти
2024-06-27 14:38:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5670
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2706