БЕЗ КРИЛ
ніхто і ніколи
(18+)
чергова убита хата стіни дихають втомою сидиш на дивані ангел без крил цигарка в руках твої слова різкий алкоголь обпікають горло та залишають солодкий присмак сміюся, ніби мені байдуже але ти знаєш, що це неправда стол порожні келихи підлога наші речі кажеш: "не закохуйся, я - лише ніч, я - лише тінь". знімаю з тебе одяг ніби стираю твій біль шукаємо спокою в тісному ліжку але там лише гул тиші і запах чужого минулого твої пальці ковзають по моїй спині, ніби пишуть прощальні листи знаю, ранок нас зітре залишаться тільки дірки у спогадах шрами на стінах цієї хати ти підеш як завжди не залишивши навіть імені а я залишуся тут серед диму слів тиші очікуючи на наступного ангела який знову прийде щоб забрати ніч
2025-01-26 03:44:53
0
0
Інші вірші поета
ПОТОП ПАПІРО(С)МАН ЕКЗИСТЕНЦІЙНА АВАРІЯ ТАНЕЦЬ ТІНЕЙ
Інші поети
Надин
@mindmap
rocusan
@rocusan
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361