Цупкий папір
Я звикла на цупкому папері писати
І чорному, як закутки страху.
Я справді забуваю про норми етики,
Коли це заходить до теми поетики.
Я пишу кольоровими ручками,
Наче вношу в темряву світло.
Я відчуваю себе трохи мужньо,
Якщо при цьому використовую білилу.
Я будую всередині світ ідеалу,
Той, що так своїм назвати боюсь.
Там немає нічого і тільки нотки нектару
З квітів зібраних у полі — не журюсь.
Я пишу ні про що і йду в нікуди,
Так вже контекст замінили ми сном.
Пробач, якщо грубо та я ж не про те,
А про листи, що пишу "капсом" до тебе.
23.01.2022
5
0