Псих
Псина
(18+)
Я хочу усіх повбивати, По стінах розтирати крові, А потім просто засинати Під демонів голодні колискові. Я незнаю: хто я; Хто Ви, Проте, відомо одне точно: Не вбивши, не уб'ю я і тривоги. Бо ж працюю я (від себе) позаочно. Ти тримав мене в омані – Отже я в твоїм капкані? Подивись!.. Я усміхаюсь: Може я з тобою граюсь? Може ти потрапив в пастку, Пройшовши по моїх підказках? Не це важливо вже, тварино! На тебе накрапає слина? Що некомфортно, страшно, суко?! Твоєю смертю стану – круком. Ти – моя здобич і худоба! Кажу, людина як сві-до-ма...
2023-01-14 08:43:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Не спіймав вайб 😶
Відповісти
2023-08-14 22:13:27
Подобається
Псина
@Олег Шаула Вірші зазвичай я пишу, коли відчуваю негативні емоції, тому частіше всього це просто ниття без змісту і Ви все ж наважились навідатись до мене в коментарі)
Відповісти
2023-08-14 22:14:39
Подобається
Інші вірші поета
Аа а Ааа ААА аАаа АаАА АаА аааА аа А А аАаА! Леді зі шрамом на обличчі Життя повне Тріп
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4238
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2483