нескінченність
І знов на тім я самім місці, І знову розпач бачу в мисці, І знов у небі сяє Сонце, І знов зачинене віконце, І знов світає, знов тьмяніє, І знов кричить і знову ниє, І знов мене дзьоба ворона, І знов в душі тяжіє втома, І знов стіну лиш сіру бачу, І знов вірші пишу і плачу, І знов у сутінках я спати, І знов світання не вітати, І знов гадаю ще немає, І знову смисл пропадає, І знов мій страх, бажання смерті Зійшлись в бою - всі горді, вперті, На дворі темінь опадає: Знов в душі вогник запалає...
2022-10-16 20:06:39
6
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8570
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1360